П’ятий курс навчання, це та омріяна свобода до якої прагне кожен. Свобода молодої веселої мрійливої людини. А зась. Тільки стали зрозумілими радощі життя, а треба рухатись далі. Всунуть в руку папірець про освіту, а далі лише поступове втягнення в роботу. Хочеться жити, любити, гуляти. А ні. Потрібно і працювати і диплом робити. Найчастіше проблеми з дипломом виникають в випадках коли неправильно підібрана література по темі. Щоб цього уникнути потрібно достатньо часу приділити підбору літератури.
Пошук опублікованих матеріалів з теми курсової або дипломної роботи здійснюють в університетських, обласних та районних бібліотеках, в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (Київ) або Парламентській бібліотеці (Київ), в деяких спеціалізованих бібліотеках, — технічних, медичних тощо, а також завдяки системі Internet.
З теми своєї роботи студент спочатку повинен розглянути певні розділи підручників, потім доцільно скористатись систематичними та алфавітними каталогами бібліотек. В систематичному каталозі література згрупована за науковими розділами, наприклад, “Науки про Землю”, “Географія”, “Фізична географія”, “Країнознавство”, “Гідрологія”, “Економічна географія” і т. п. Студент повинен там переглянути літературу з розділів, близьких до його теми, виписати назви необхідних йому книг, статей, шифри, замовити літературу і опрацювати її. В книгах, окремих статтях є посилання авторів на використану літературу, тому варто також скористатись такими списками, виписати необхідну літературу, відшукати її в алфавітному каталозі і ознайомитись з нею. Якщо деякі статті, книги студент не може знайти, в залах, де знаходяться каталоги (зали бібліографії) є фахівці-бібліографи, які можуть допомогти у пошуках літератури. Література рідкісна або та, що належить до старих видань нерідко знаходиться у спеціалізованих залах рідкісної книги, спеціалізованих сховищах. Деяку літературу можна знайти в бібліотеках музеїв, архівів. Свої бібліотеки, з відповідним книжковим та фондовим (звіти, проекти, плани тощо) матеріалом, також мають різні установи, підприємства та заклади, наприклад, міністерства, обласні та районні державні адміністрації, науково-дослідні інститути (Інститут географії НАН України, Національний науковий центр. Найбільш нові дані з того чи іншого питання студент може знайти в певних наукових журналах. Досить часто окремі вищі навчальні заклади випускають у світ свої періодичні видання, наприклад, такі як: “Вісник Львівського університету. Серія географічна”, “Науковий вісник Чернівецького університету. Географія”, “Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія”, “Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія”, “Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис” (Тернопіль), “Вестник МГУ. Серия географическая”, “Географія і сучасність” (Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова) тощо.
Важливе інформативне значення мають журнали загальнонаукового спрямування.
Надзвичайно важливим джерелом інформації є реферативні журнали. В них подано реферати (стислий зміст головних положень публікації) найбільш важливих статей, які були опубліковані в різноманітних виданнях України та інших держав світу. Ці журнали є в багатьох наукових бібліотеках України. З 1998 р. в Україні видається “Український реферативний журнал”, який виходить у вигляді двох серій: “Серія 1. Природничі наук. Медицина”, “Серія 2. Техніка. Промисловість. Сільське господарство”. В колишньому Радянському Союзі, а зараз в Росії, наприклад, виходять такі реферативні журнали як: «Охрана природы и воспроизводство природных ресурсов», «Медицинская география», зведений том «География» з окремими випусками: «Антропогеновый период. Кожен з таких випусків має відповідні, досить детальні, складові, — систему заголовків, тобто рубрикації, що допомагає швидко знайти необхідні наукові джерела у величезному інформативному масиві. Надзвичайно інформативними науковими джерелами є узагальнюючі роботи з серії “Итоги науки и техники”, підготовлені на основі аналізу реферативних статей. При підготовці курсових і дипломних робіт студент повинен добре продумати відносно того картографічного матеріалу, який буде ілюструвати зміст його роботи. Варто особливу увагу звернути на карти текстової частини і карти, що будуть використовуватись як демонстраційний матеріал під час захисту роботи.
Для отримання дозволу на опрацювання дисертацій, старих великомасштабних, рідкісних карт потрібен окремий дозвіл, для чого складається лист від університету (“відношення”) на ім’я директора бібліотеки.
В сучасних умовах при підготовці курсових та дипломних робіт надзвичайно великі можливості надають досягнення комп’ютерної техніки. Також все частіше почали з’являтися комп’ютерні варіанти різних за змістом карт окремих регіонів території України. Такими прикладами можуть слугувати ландшафтна карта Львівської області (Б. Муха, 2003 р.), серія карт Південного узбережжя Криму (І. Вахрушев, 2003 р.), грунтознавчі карти модельних ділянок зони широколистяних лісів України (Т. Ямелинець, 2004 р.). В Україні існує значний вибір довідко-картографічних систем на компакт-дисках, до якого входять: “Україна”, “Крим”, “Київська область”, “Дніпропетровськ”, “Донецьк”, “Київ”, “Львів”, “Одеса”, “Харків”.
Коло географічної поінформованості особливо розширилося з впровадженням системи Internet, адже завдяки україномовним, російськомовним, англомовним пошуковим системам (meta-ukraine, rambler, yandex тощо) зараз існує можливість майже миттєво знайти необхідний об’єкт на карті світу чи будь-якого регіону нашої планети. Система Internet також дозволяє отримати різноманітну довідкову, наукову, методичну інформацію.
 

(с) Агентство «Інформаційні послуги».
Інтелектуальна власність даної статті захищена Законом. Будь-яке цитування чи використання матералів даної статті без прямого посилання на першоджерело — заборонено Законом.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *