Вітаю Вас, шановний читач!

Я займаюсь написанням робіт на замовлення вже три роки. Я нічим не відрізнялась від моїх однолітків, скажу навіть відмінницею ніколи не була, ні в школі, ні в ВУЗі. Так були предмети, які я непогано розуміла.
А початок моїм спробам в написанні робіт на замовлення поклала мабуть школа. Звичайно списували в мене, списувала й я. Та, скажу відверто, частенько мені доводилось вирішувати не лише свій варіант на контрольній роботі, а й чужий. А от з сусідом по парті мені пощастило, ми частенько ділили завдання одне на двох, а потім обмінювались. Школа закінчилась і почався ВУЗ. І стала я студенткою педагогічного ВУЗу. Така собі симпатична студенточка, якій подобається спілкування, подорожі, ну й хлопці звичайно. Єдине, що дійсно відрізняло мене від більшості моїх одногрупників – я не боялась книжок і дійсно любила і люблю читати, без нервових зривів можу спокійно чекати дві години доки в бібліотеці зі сховища принесуть книгу 1950-го року випуску. І не лякають мене суворі, сварливі бібліотекарі.

А от причиною написання мого першого реферату на замовлення була ніяк не старанність, а випадок і вміння використовувати Інтернет.
Скажу відверто іноді викладачі ставлять або «цікаві вимоги » до рефератів, або дають дійсно складні теми – буває й таке, що ж поробиш. Так сталось і в моєму випадку. Викладач з технічних засобів навчання поставив своєрідні вимоги до реферату. І чого там тільки не було: починаючи з друкованої форми написання закінчуючи анотацією і створенням власних схем. До того ж суворий викладач дійсно читав роботи, тому щоб її зарахували потрібно було не просто вийти і переказати реферат, а й постаратись. Наскільки Ви розумієте, захоплення це викликало не в усіх!

І от сиджу я на перерві спілкуюсь з одногрупниками і ненароком прохопилась, що свій реферат я вже зробили, і маю ще багато інформації ( бібліотека і вміле використання Інтернету нікому ніколи ще не шкодили). Я сказала наперед і без зайвих думок.

Замовляє мені відмінниця реферат! А я в той час навіть комп’ютера вдома не мала і нічого впоралась. Пам’ятаю кровно зароблені 10 гривень. Після цього посипались замовлення. Чесно без перебільшення знав би викладач скільки разів йому доводилось читати мою творчість – не бачила б я заліку до кінця світу. Спочатку побоювалась хтось видасть, завжди є заздрісники, але все обійшлося ні я перша в ВУЗі, ні я остання. Замовляла моя група, потім паралельна, і на наступний рік з цього ж предмета інші факультети. А чому б ні? Вартість невелика, а мороки менше. Тай знали вже всі, що робота виконувалась вчасно і проблем не виникало. Після цього багатенько я переписала рефератів з різних предметів.

А через рік і я доросла вже до курсових. А тут гроші більші тай специфіка своєрідна. До викладача не підійдеш не спитаєш, тому все з першого разу має бути зразково. О, як же я детально пояснювала кожному замовнику перед їхньою зустріччю з керівником, де бралась інформація, який результат, що ще можна зробити. Казочок на кілька томів набереться (до речі тут і переваги, коли даєш роботу випускнику, він вже це пройшов, вже все знає, більше впевненості, що він усе зробить правильно, та ще й швидше) .

Робіт було багато, одні важкі, інші легкі. Замовляли мені їх різні люди, і мої одногрупники, і на потоці, та й незнайомці. Гуртожиток — велика сила 🙂 Клієнти мене самі знаходили, я надто й не шукала.

Було багато веселих моментів. Пам’ятаю, одного разу в один день захищалось три написані мною курсові роботи. І потрібно було кожному доповідь підготувати, підтримати морально, пояснити все людини, і вивчити паралельно з ними всі визначення.
І не всі хто замовляв роботи були двієчниками, до речі були відмінники, яких потім навіть хвалили. Замовляли студенти, що працювали і не мали часу на навчання (платити за квартиру чимось треба), вони не лише на курсову, а й на пари ходити ледь викроювали часу. Були ті що, вже мали родину, дітей, там не те, що навчання там вже й друзі другорядне. Хтось не має комп’ютера, і він більше витратить за набір тексту чим коштує курсова на замовлення. А найсмішніший випадок коли дівчина лівша і не може в комп’ютерних класах набирати.

Так продовжувалось чотири роки, тепер я уже дано не навчаюсь у ВУЗі. Почала співпрацювати з агентством. Знаєте, а це дійсно зручно. Не потрібно шукати клієнтів, знаєш, що дійсно заплатять.

Переваги людини, що займається роботами на замовлення повірте є. По-перше, це досвід. І весь той час, який витрачає новачок лише на те, щоб зрозуміти , що від нього вимагають і як оформлювати роботу, вчаться вичитувати помилки, я витрачаю на обробку інформації, бо все інше вже доведено до автоматизму.

По-друге що не говоріть, а вік і знання ніхто не скидав з рахунку. Те, що учень першого класу буде вчити годину, десятикласник зробить за 1 хвилину. Повірте, те саме і зі студентами. Вміння використовувати літературу, і оргтехніку – досвід, який треба набути і на який потрібен час.

Кожен студент виконуючи те, чи інше завдання неодноразово стикається з проблемою штучності завдань, що потрібні лише для оцінки. Скільки завдань виконується механічно, розриваючись між потребою зробити і бажанням виспатись.

Яку б методичку Ви не взяли в руки, Ви обов’язково знайдете фразу «курсова робота — це самостійна наукова, творча робота студента». Коли я це читаю мені відразу згадуються вислів археолога Стивена Меллера : «Лише коли я закінчив університет в мене нарешті з’явився час займатися наукою». Я з ним в цьому погоджуюсь. Постійне намагання розірватися між парами, домашніми завданнями, друзями, курсовою роботою, коханим ніяк не сприяють ні творчості ні завзяттю, а лише є причиною втоми.

Не всім це подобається, тай не в усіх є до цього хист. Я закінчила університет, а звичка, щось писати, читати залишилась. Нещодавно моя подруга побачивши, що скидаю листа агентству спитала чи знову я буду робити реферати на замовлення. В неї були дикі очі, які ніби кричали, навіщо ти ж вже закінчила ВУЗ, це з лише забирає скільки часу. Ніби для того щоб дізнаватись щось нове потрібно навчатись в ВУЗі. Так, Вона права, це дійсно забирає багато часу, і мені це подобається. Кожен сам вибирає чи він сам робить завдання, чи замовляє.

Єдине, що треба досконало знати, як ти хочеш витратити свій час і яка користь буде від цього. А чи замовляти роботи, чи писати самому, Вам вирішувати. Бажаю Вам успіху!

(с) Агентство «Інформаційні послуги».
Інтелектуальна власність даної статті захищена Законом. Будь-яке цитування чи використання матералів даної статті без прямого посилання на першоджерело — заборонено Законом.
Текс статті відредаговано агентством «Інформаційні послуги».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *