Завантажити

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Лісові ресурси посідають одне з чільних місць в ресурсній базі економіки України.
Серед міжгалузевих комплексів вага лісовиробничого комплексу по обсягам виробництва складає-2,8%,по чисельності працюючих-4,6%, по вартості основних виробничих фондів-близько-2%. Поставками готової продукції і лісоматеріалів комплекс зв’язаний більш ніж з 100 галузями. Україна не має значних запасів лісових ресурсів, які є базою для розвитку лісопромислового комплексу. До лісових ресурсів відносять деревину,технічні,харчові,кормові та інші ресурси, а також корисні натуральні якості лісу водоохоронні, захисні, кліматичнорегулю-ючи, санаторно-гігієнічні, оздоровчі.
Загальна площа лісового фонду України складає близько 10 млн. гектарів, в т.ч. покрита лісом – 8,6 млн. га. Лісистість республіки досягла лише 14,3%,що значно менше, ніж лісистість більшості розвинених країн світу (Угорщина – 18%,Франція – 27,8% ,Румунія – 28,1%,Польща — 28,7%,Німетчина – 29%,США – 32,7%,Болгарія – 34,4%).Запаси деревини в Україні складають 1,3млрд м3 (1994р.)

1.1.Структура розподілу лісових ресурсів.

До складу лісового комплексу входять три промисловості: лісова, деревообробна та целюлозно-паперова. В лісовій промисловості найбільш розвинутими є лісозаготівельне та лісохімічне виробництва. Лісозаготівельне виробництво забезпечує заготівлю круглих лісоматеріалів, виробництво технологічної тріски та транспортування їх на кінцеві пункти (нижні склади, пункти споживання), заготівлю та вивезення осмолу та деревної зелені. Лісохімічне виробництво в складі лісової промисловості забезпечує переробку осмолу на каніфоль, скипидар, а деревної зелені – на вітамінне борошно екстракт, пасту, віск та інші продукти, заготівлю та переробку живиці.
Лісову промисловість відносять до видобувних галузей важкої промисловості. Продукцію лісової промисловості використовують головним чином як предмет праці. Практично всі галузі народного господарства споживають лісоматеріали або вироби, виготовлені з деревини. Основне завдання лісової промисловості й інших галузей лісового комплексу на сучасному етапі розвитку економіки України, який характеризується загостренням економічних і екологічних протиріч,— це нарощування обсягів виробництва за рахунок комплекс¬ного та ефективного використання лісосічного фонду та використання ресурсів деревини (без нарощувань обсягів лісозаготівель). Стабілізація обсягів лісозаготівель має важливе економічне, екологічне соціальне значення, оскільки ліси є цінним компонентом природи, фактором, що стабілізує навколишнє природне середовище. Скорочення вирубки лісів сприяє поліпшенню клімату, посиленню і підвищенню продуктивності сільськогосподарських угідь.
…Целюлозно-паперова промисловість представлена наступними виробництвами: деревної маси та целюлози; паперу та картону; виробів з паперу та картону. Всі три виробництва взаємопов’язані, задоволь¬няють різноманітні потреби галузей народного господарства та насе¬лення. Відзначимо, що рівень розвитку целюлозно-паперової промисловості не відповідає сучасним вимогам…

1.2. Специфіка розвитку лісових ресурсів.
Важливе місце в економіці лісового комплексу посідає лісогосподарське виробництво основне завдання якого — це вирощування продуктивних стиглих насаджень захист і охорона лісів і кінцевим результатом лісогосподарського виробництва є вирощений стиглий ліс і сукупність матеріальних благ які отримують народне господарство та населення в процесі вирощування лісу (гриби ягоди плоди лікарські рослини продукція бджільництва та мисливства матеріальні і соціальні блага від використання захисних рекреаційних й інших корисних функцій лісу).
Лісовирощування характеризується великою тривалістю виробничого циклу. Вирощування стиглих березових, грабових осикових насаджень триває 40—50 років соснових ялинових і ялицевих — 70—90 років дубових, букових — 100—120 років Це породжує ряд економічних проблем, планування собівартості продукції, фінансування лісовирощування на рейки ринкової економіки планування собівартості продукції фінансування затрат на лісовирощування матеріальне стимулювання ефективного лісокористування еколого економічна оцінка лісових ресурсів, питання ціноутворення та ін)., які ще не вирішені…

1.3. Історія розвитку лісового господарства.
Організоване ведення лісового господарства на заході України сягає 13ст. Відомо, що завдяки зусиллям Данила Галицького (1215 – 1264) вперше у світовій практиці на території теперішніх Біловезької та Уманської пущ був створений заповідник.
Промислові галузі лісового комплексу сформувались на території України в 19ст. У цей час пошматована територія України й її економічний потенціал були підпорядковані інтересам іноземних держав.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1. Сучасний стан розвитку лісових ресурсів.
В умовах незалежності України лісова промисловість має особливе значення для підвищення рівня забезпеченості держави та населення продукцією лісового комплексу та покрашення, за рахунок збільшення обсягів лісових насаджень, екологічної обстановки.
За попередніми даними, в 1998р., у зв’язку з скороченням обсягів виробництва лісової промисловості, у зв’язку з скороченням поставок деревини з інших регіонів і розривом господарських зв’язків, Україна недоодержить (в круглому обчисленні) близько 6 млн. м3 лісової сировини та біля 22% виробленої з неї продукції. В цілому в 1997р. обсяги продукції лісової промисловості скоротились на 7,6 млн. грн. Такі втрати були спричинені, в першу чергу неефективністю та неінтенсивністю використання деревинних ресурсів, яких і без того не вистачає. В Україні інтенсивність використання лісових ресурсів є найнижчою серед країн Європи.

2.2. Лісовий фонд України.
Лісовий фонд – це територія лісів і земель, покритих лісом, які призначенні для потреб лісового господарства. Лісовий фонд відділений від земель іншого призначення відповідно до чинного законодавства. До земель лісового фонду належать лісові (призна¬чені для вирощування лісу) та нелісові (рілля, сінокоси, води тощо)

2.3. Використання лісових ресурсів.
Лісові ресурси — це сукупність матеріальпих благ лісу, які можна використати без шкоди навколишньому середовищу і з найбільшою народногосподарською ефективністю. Всю різноманітність компонентів лісових ресурсів залежно від їх призначення й особливостей використання можна об’єднати в такі групи: сировинні ресурси деревного походження (деревина, деревна зелень, кора), ресурси недеревного походження (гриби, ягоди, плоди, горіхи, лікарські ре¬сурси, кормові та технічні ресурси недеревної рослинності тощо), ресурси тваринного походження (корисна та шкідлива лісова фауна, яйця, мед, роги, диких тварин тощо); багатосторонні корисні функції лісу та його позитивний вплив на навколишнє середовище.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *